Застосування дисциплінарного стягнення до працівників апарату суду

 Застосування дисциплінарних стягнень до працівників апарату суду

 Під дисциплінарною відповідальністю відповідно до діючого законодавства України варто розуміти винне порушення трудової дисципліни й службових обов'язків. Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і в бездіяльності, допускатися як свідомо, так і по необережності. Державні службовці, у зв'язку з виконанням своїх повноважень, несуть відповідальність у дисциплінарному порядку й за провини, які принижують їх як державних службовців або дискредитують органи, у яких вони працюють.

Законодавством закріплені такі види дисциплінарної відповідальності державних службовців:

1) у порядку, установленому законами України (Закон України «Про державну службу»);

2) у порядку, установленому Кодексом законів про працю України;

3) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарна провина, сутність якої складається в невиконанні або неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових або службових обов'язків.

Незалежно від того, на підставі якого законодавчого акту наступає дисциплінарна відповідальність, вона характеризується такими загальними ознаками:

1) її підставою є дисциплінарна провина;

2)  за таку провину передбачене накладення дисциплінарного стягнення;

3) стягнення накладає уповноважений на те орган (посадова особа – керівник апарату суду, начальник територіального управління Державної судової адміністрації стосовно керівників апаратів судів та їх заступників) у порядку підпорядкованості;

4) Працівник, на якого накладені дисциплінарні санкції, може оскаржити їх у вищий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд;

5) за одну дисциплінарну провину може бути накладено тільки одна дисциплінарна санкція.

Державні службовці апаратів судів несуть дисциплінарну відповідальність не тільки за дисциплінарні провини, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням покладених на них обов'язків, але й за перевищення своїх повноважень, недотримання обмежень, що стосуються державної служби, здійснення дій, що принижують авторитет судової влади та дискредитують суд в якому працює такий державний службовець, порушення присяги державного службовця, загальних правил поведінки державного службовця та Правил поведінки працівника апарату суду тощо.

До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на більш високу посаду (ст. 14 Закону України «Про державну службу»).

Службовці та робітники апаратів судів, на яких не поширюються положення Закону України "Про державну службу", несуть дисциплінарну відповідальність згідно Кодексу законів про працю України та Правил внутрішнього трудового розпорядку суду.

Дисциплінарні санкції щодо працівників апарату суду застосовується посадовою особою, якій надане право прийому на роботу (призначення на посаду) даного працівника, а саме керівником апарату суду (ч. 4 ст. 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Також, необхідно зазначити, що у відповідності до ст. 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», дисциплінарні санкції до керівників апаратів, заступників керівників апаратів місцевих судів застосовуються начальником територіального управління Державної судової адміністрації за поданням голови відповідного місцевого суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.

До застосування дисциплінарного стягнення до працівника апарату суду необхідно зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. У випадку відмови працівника апарату суду дати письмове пояснення складається відповідний акт.

Дисциплінарні стягнення застосовуються до працівника апарату суду безпосередньо після виявлення провини, але без обліку часу хвороби такого працівника або перебування його у відпустці. Дисциплінарні санкції не може бути накладено пізніше шести місяців від дня здійснення провини (ст. 148 Кодексу законів про працю України).

За кожне порушення трудової дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарні санкції оголошується наказом (розпорядженням) керівника апарату суду і повідомляються працівнику під розписку (ст. 149 Кодексу законів про працю України).

Якщо протягом року від дня накладення дисциплінарного стягнення працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення (ст. 151 Кодексу законів про працю України).

Також, у разі якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни, виявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути знято до закінчення одного року. Протягом терміну дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Необхідно зазначити, що ст. 147 Кодексу законів про працю України передбачає застосування до працівника за порушення трудової дисципліни догану та звільнення.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» також визнається дисциплінарним стягненням звільнення за підставами, передбаченими пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 та п.1 статті 41 КЗпП України.

Також необхідно звернути увагу на те, що у разі невиконання або неналежного виконання державними службовцями службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, а також у разі недодержання ними законодавства про державну службу, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки тощо, стосовно державних службовців проводиться службове розслідування, порядок проведення якого передбачений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування» від 13.06.2000р. №950.